Світові багатії переносять золото до Сінгапуру, приватні запаси золота зросли приблизно у 16 разів за десять років

Світові багатії переміщують частину фізичного золота з традиційних місць зберігання до Сінгапуру. Ризик воєн, зростання державного боргу та політична невизначеність змушують інвесторів з високим рівнем достатку з США, Європи та Близького Сходу переосмислювати, де зберігати золото.

Для цих інвесторів, золото — це не лише актив для хеджування ризиків; стабільність та надійність юрисдикції, у якій воно зберігається, також стають вкрай важливими.

За даними Bloomberg, обсяги приватного зберігання золота у Сінгапурі останніми роками суттєво зросли. За оцінкою торговця дорогоцінними металами J. Rotbart & Co., загальний обсяг приватного золота у регіоні збільшився приблизно у 16 разів із 2014 року і досягне понад 800 тонн до 2025 року; основна частка приросту припадає на Європу. Компанія очікує, що ця динаміка збережеться і у поточному, і в наступному році.

Такий рух капіталів стимулює розширення індустрії зберігання дорогоцінних металів в Сінгапурі й відкриває нові можливості для розвитку місцевого центру торгівлі золотом. Сінгапур прагне не лише залучити приватний капітал, а й вдосконалює інфраструктуру розрахунків, зберігання та логістики, аби зміцнити свої позиції на азійському ринку золота.

Іноземні багатії шукають диверсифікацію сховищ, зростає попит на приватні сейфи

Німець за походженням, колишній банківський дата-архітектор Грегор Грегерсен (Gregor Gregersen) — один із тих, хто скористався цією тенденцією. Майже 17 років тому він почав з невеликих угод із сріблом, а нині володіє шестиповерховим сховищем The Reserve загальною площею близько 18 тисяч квадратних метрів і високим рівнем безпеки; приміщення розраховане на зберігання 500 тонн золота.

Грегерсен зазначає, що деякі заможні родини, які тривалий час володіли фізичним золотом, зараз переводять частину своїх запасів з інших юрисдикцій до Сінгапуру; інші, що раніше не купували фізичне золото, почали робити це через приватні банки чи дилерів з дорогоцінних металів та обирають Сінгапур для зберігання.

За даними компанії, на вересень обсяг золота, який зберігали клієнти The Reserve, досяг 8,6 тонн — це у три рази більше, ніж на початку 2020 року; близько 90% обсягу припадає на іноземних клієнтів.

За словами керівника J. Rotbart & Co. у Сінгапурі Річарда Вана (Richard Wang), минулого року кількість онлайн-запитів від західних клієнтів до компанії зросла у два рази; головний інтерес надходить з США, далі — Канада, Велика Британія та Австралія.

Інші гравці помічають схожі тенденції. Засновник та виконавчий директор торговця дорогоцінними металами Indigo Precious Metals Девід Мітчелл (David J. Mitchell) зазначає, що минулого року попит на фізичне золото серед приватних клієнтів із Європи та США зріс приблизно на 25%.

Майданчик з торгівлі дорогоцінними металами Gauld повідомляє, що близько 40% його європейських клієнтів вже перемістили частину своїх золотих активів з Швейцарії до Сінгапуру або одразу обирають Сінгапур для зберігання нового золота.

Ці клієнти оцінюють не лише динаміку цін на золото, а й політичні та інституційні ризики місця зберігання активів. Деякі інвестори переймаються щодо дефіциту бюджету та політичної невизначеності у США; інші після заморожування російських активів під санкціями переглядають безпеку й нейтралітет традиційних центрів зберігання, таких як Швейцарія.

Місце зберігання золота стає частиною стратегії захисту активів

Золото може захистити від девальвації валюти, інфляції та геополітичних ризиків, але не само по собі вирішити юридичні та політичні ризики країни зберігання. Для інвесторів, які планують володіти ним десятиліття, важливе значення має рівень урядування, правова система, стабільність фінансової системи та захисна спроможність місцевої юрисдикції.

Саме поєднання цих факторів робить Сінгапур привабливим. Місто-держава має розвинуту фінансову інфраструктуру, відносно стабільне регуляторне середовище та приватні сейфи з високим рівнем безпеки.

За даними операторів, дві приватні сховища Сінгапуру здатні зберігати у сумі щонайменше 2200 тонн золота, з них The Reserve — 500 тонн, а велика спеціалізована інфраструктура Le Freeport — щонайменше 1700 тонн. У травні цього року оператор Le Freeport повідомив, що підземні сховища майже заповнені, що відображає стабільний попит на послуги зберігання.

Банки також реагують на зміни у попиті клієнтів. Nomura Holdings вже надає у Сінгапурі послуги з фізичного зберігання золота. За словами керівника підрозділу інвестиційних продуктів та консультацій Nomura Akshay Prasad, попит з боку клієнтів з Близького Сходу стимулює розвиток відповідних сервісів; клієнти цікавляться інфляцією, довгостроковими ставками, купівлями золота центральними банками, а також надійністю юрисдикції зберігання у Сінгапурі.

OCBC цього року розширив бізнес із фізичного золота. Банк повідомляє, що з кінця 2025 року обсяги золота, якими в Сінгапурі володіють клієнти підрозділу приватного банкінгу Bank of Singapore, зросли більш ніж на 40%. Все більше місцевих й іноземних клієнтів прагнуть купувати й зберігати золото через сингапурські компанії, а не користуватися послугами американських фірм.

Збільшення кількості сервісів змінює і модель володіння — інвестори не лише купують золото для довгострокового зберігання, а й хочуть мати змогу продати його за потреби. Консультант із логістики дорогоцінних металів Ларс Югансон (Lars Johansson) зазначає, що зі зростанням волатильності цін на золото інвестори більше звертають увагу на ліквідність активів.

Сінгапур нарощує інфраструктуру торгівлі, щоб стати центром золота Азії

Сінгапур намагається перетворити приплив приватних активів у стимул для розвитку більш широкого бізнесу торгівлі золотом і конкурує з Гонконгом за частку азійського ринку дорогоцінних металів.

У червні уряд Сінгапуру оголосив, що Singapore Exchange (SGX) планує запустити позабіржову систему клірингу по золоті до кінця 2026 року, а Singapore Monetary Authority (MAS) готує послуги із зберігання золота для іноземних центральних банків і суверенних фондів. Крім того, цього року розширене податкове звільнення для допустимих фондів та сімейних офісів, що інвестують у фізичні дорогоцінні метали.

Ці кроки покликані зв'язати потужності зберігання з послугами торгівлі, клірингу й розрахунків, аби золото, розміщене у Сінгапурі, було не лише в безпеці, але й активно залучено до ринку. Гонконг, своєю чергою, у липні запустив випробування клірингової системи золота та посилив співпрацю з Shanghai Gold Exchange щодо крос-бордурних розрахунків. Обидва центри борються за обслуговування зростаючого попиту на золото в Азії.

Утім, масштаби ринку золота Сінгапуру залишаються поки що обмеженими. За даними Trade Data Monitor, станом на серпень цього року обсяги імпорту золота до Сінгапуру зросли на 44% у річному вираженні та досягли 171 тонни. Для порівняння, запаси золота у Лондоні, найбільшому у світі позабіржовому торговому центрі, майже у 60 разів більші за Сінгапур, а резерви, пов’язані з Нью-Йоркською товарною біржею (COMEX), складають приблизно 730 тонн.